Взаємодія несучих конструкцій будинку з палевою основою

Анотація

У даній роботі представлені результати дослідження проектних рішень конструкцій багатоповерхової будівлі з обпиранням крайніх вертикальних несучих елементів каркасу на палі підпірної стіни. Дослідження виконані на базі чисельного моделювання у тривимірній постановці для елементів системи «ґрунтова основа – фундамент – надземні конструкції» при статичних навантаженнях. Проведено аналіз напружено-деформованого стану (НДС) в елементах каркасу при таких конструктивних рішеннях. Виявлені зони концентрації напружень, в яких можуть виникати незворотні деформації при розрахункових навантаженнях.

Встановлено, що незважаючи на те що за рахунок зміни конструктивної схеми фундаменту вдалося досягти відносної різниці осідань близької до нормативного значення та суттєвого зниження згинальних моментів в ростверку, залишились зони в плитах перекриття кількох нижніх поверхів, де від значної різниці осідань фундаментів прогнозувалися прояви незворотних деформацій. Надані рекомендації та запропоновані зміни до конструктивної схеми будинку, які дають змогу забезпечити надійні проектні рішення на весь термін експлуатації будинку.

Ще одна особливість досліджуваної будівлі – це те, що запропоноване конструктивне рішення фундаментів з палями невеликої довжини (6,0 м). При такому рішенні відбувається змикання зон деформацій під ростверком та підошвою паль і деформації визначаються розміром споруди [1], а палі лише покращують властивості ґрунтів у верхній частині основи внаслідок її ущільнення. Таке рішення дозволяє досягти економічного ефекту за рахунок зменшення довжини паль, при цьому забезпечивши осідання будинку в межах допустимих значень.